П’ять приголомшливих історій про здирництво у лікарнях Рівного

За пів 2021 року «Четверта влада» підготувала для UA:Рівне п’ять відеорозслідувань у рамках проєкту «Створюй із Суспільним». 

За умовами проєкту, ми могли робити матеріали про медицину, освіту, бюджети, цифрову безпеку, корупційні зв’язки місцевих посадовців і чиновників, захист прав та свобод, екологічну безпеку.

Однак склалося так, що всі п’ять наших сюжетів про стан системи охорони здоров'я.

Cюжет усюди приблизно однаковий: українці платять податки, Національна служба здоров’я з цих податків платить лікарням за те, щоб вони добре лікували українців і вже не брали з них гроші по другому колу. От тільки лікарням такі правила гри не на руку. Міська, обласна лікарні, Протипухлинний та Інсультний центри, профукані гроші на кисень...

Крім нас, у проєкті брали участь ще п’ять медіа – вони готували розслідування для філій «Суспільного» у Миколаєві, Сумах, Львові, Черкасах та Луцьку. 

Цього року наша співпраця із «Суспільним» закінчилася і ми хочемо коротко нагадати вам про викриття, які зробили за цей час.

Які проблеми у Рівному із лікуванням інсультів

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/WAp8uq13B8w.jpg?itok=hnXMMxAW","video_url":"https://youtu.be/WAp8uq13B8w","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивне)."]}

Ми з’ясували, що пацієнтам із підозрою на інсульт занадто повільно його діагностують, що може призвести до тяжких наслідків для здоров’я.

Наприклад, 31-річна рівнянка Марія звернулася до Рівненської обласної лікарні, коли почувалася зле. Але у приймальному відділенні на неї годину ніхто не звертав увагу. А лікар-невропатолог не зміг поставити діагноз під час прийому, хоча Марія скаржилася на труднощі з вимовлянням слів та не могла показати пальцем свій ніс. Лікар порадив сходити їй до окуліста. І лише наступного ранку у приватній клініці її терміново скерували на обстеження і підтвердили інсульт. Марія вилікувалася, але інша пацієнтка, якій теж зволікали з діагностикою, померла. 

Також ми довели, що з пацієнтів беруть гроші за те, що мало би бути для них безоплатним: за обстеження на комп'ютерному томографі, необхідне для встановлення діагнозу, та за ліки.

І за перше, і за друге лікарні отримують фінансування від Національної служби здоров’я і не мають права просити платню з пацієнтів.  

Однак виявилося, що наприкінці 2020 року у Рівненській міській лікарні залишилися невикористаними понад 5 мільйонів 600 тисяч гривень, які НСЗУ оплатила на лікування інсультів. Тобто ці гроші просто зекономили на щось інше, а пацієнтів з інсультом неправомірно змушували платити за обстеження за ліки. 

Більше подробиць читайте у розслідуванні «Життя і смерть від інсульту: хто платить за лікування».  

Куди поділися 15 мільйонів гривень на кисень

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/aR6urUsy2Lk.jpg?itok=qy1zWMC8","video_url":"https://youtu.be/aR6urUsy2Lk","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивне)."]}

Ми з'ясували, що рівненські посадовці втратили 15 мільйонів гривень, які могли піти на кисень для пацієнтів лікарень. Через це лікарні і самі пацієнти мали витрачати свої гроші, а життя частини хворих опинилося під загрозою. 

Як так сталося? У жовтні 2020-го року Кабмін із держбюджету виділив 1,5 мільярди гривень на забезпечення ковідних лікарень киснем. Регіони отримали різні суми, Рівненщина – 22 мільйони. Управління охорони ОДА ще до отримання грошей подавало план, на що їх планують витратити. Більша частина суми у цьому плані припала на поточні потреби: розхідні матеріали для лікування тощо. Водночас на капітальні потреби на кшталт встановлення кисневих станцій заклали приблизно четверту частину суми.

Найважливіший нюанс у тому, що, складаючи цей план, Управління охорони здоров’я ОДА не радилося з лікарнями щодо їхніх потреб і запитів. Тому з отриманих 22 мільйонів купили 148 кисневих концентраторів та один кисневий газифікатор, а решту грошей просто не змогли витратити на кисень і повернули назад у бюджет. 

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін тоді сказав нам, що «ці гроші не просвистіли, а неправильно використали і залишили в державі».  

Більше про цю епопею чиновницької безвідповідальності читайте в розслідуванні «Як лікарні Рівненщини втратили через посадовців 15 мільйонів на кисень»

Брехня і побори на мільйони у Рівненському протипухлинному центрі

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/j015W4YDrwQ.jpg?itok=Y5Dx9_JZ","video_url":"https://youtu.be/j015W4YDrwQ","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивне)."]}

У Рівненському протипухлинному центрі пацієнти мусили купувати ліки, які є для них безоплатними, не могли пройти безоплатне обстеження на томографі та давали на прохання лікарів готівку в кишеню. 

Ми запитали у головного лікаря Центру Григорія Максим’яка, чому люди купують за свій кошт препарати, на які медзакладу дає гроші Національна служба здоров’я. Він сказав, що «такого не буває», а на конкретну історію конкретної пацієнтки – що це «їхні (пацієнтів) проблеми». 

Одна з пацієнток протипухлинного, яка лікувалася там до початку медреформи та після, розповіла, що лікар говорив їй, кому з медичних працівників скільки грошей вона має дати:

– Після реформи все рівно лікарю давали, лікар не відмовлявся. Сам не вимагав. Тільки вказував, яку суму дати медсестрі чи іншим працівникам з інших відділів. 

Головний лікар Центру, дізнавшись цю інформацію від журналістів, відреагував словами: «Ми не можемо бути впевнені ні в чому» – тобто в тому, чи справді лікарі беруть ці гроші. 

Пройти безоплатне обстеження на комп’ютерному томографі у Протипухлинному пацієнти теж не могли. Тамтешній томограф нібито призначений для інших цілей, а безоплатну альтернативу пацієнтам просто ніхто не пропонував. Хоча ця альтернатива є і Центр зобов’язаний про неї повідомляти. 

Більше про цю безодню знущання над правами пацієнтів читайте за посиланням «Рівненський протипухлинний центр: брехня і побори на мільйони» 

Як порушують права пацієнтів у Рівненській обласній лікарні

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/bEId5VR9jKc.jpg?itok=L0AFRXsy","video_url":"https://youtu.be/bEId5VR9jKc","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивне)."]}

В основі цього розслідування – історія здолбунівчанина Василя Новака, якому прооперували міжхребцеву грижу у Рівненській обласній лікарні.

Василь заплатив і за обстеження перед операцією, і за саму операцію, і за знеболення під час неї, і за ліки. За все разом – приблизно 42 тисячі гривень.

У приватних клініках, куди ми зверталися, таку ж операцію можна зробити в середньому на 10 тисяч дешевше. 

Однак різниця в ціні між комунальним і приватними лікарнями – проблема відносна. Головне порушення в тому, що комунальна лікарня не має права брати з пацієнта гроші за операцію, якщо вже отримала їх від Національної служби здоров’я. У випадку Василя Новака НСЗУ заплатила обласній лікарні приблизно 33 тисячі гривень. А завдяки здирництву з пацієнта, лікарня цю суму більш ніж подвоїла. 

Детальніше про те, як пацієнти стають заручниками людей, які мали б їм допомагати, читайте у розслідуванні «Під скальпелем: мільйони повз касу за операції в Рівненській обласній клінічній лікарні» 

Як порушують права пацієнтів у Центральній міській лікарні Рівного

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/EDJMpRxjlxY.jpg?itok=tBamnd9Y","video_url":"https://youtu.be/EDJMpRxjlxY","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивне)."]}

Ця історія – ніби сестра-близнючка попередньої. Є людина, якій потрібна операція і яка має право за неї не платити. Є лікарня, яка зобов’язалася перед Національною службою здоров’я якісно робити такі операції і отримує за це від Служби гроші. Є ідеальний план – людина приходить в лікарню, отримує безоплатну допомогу і йде здорова додому. Але так не працює.

Історія Станіслава Домащука показала, як у Центральній міській лікарні Рівного з пацієнтів беруть гроші за безоплатні послуги. Зокрема, родина Станіслава заплатила за знеболення, розхідні матеріали для операції та ліки.

Позиція лікарні: грошей від НСЗУ їм бракує, тому змушені просити пацієнтів купляти необхідне. От тільки докуповувати скеровують до конкретного, не випадкового, підприємця. Брат цього підприємця працює в лікарні травматологом, а мати – медсестрою у травматологічному відділенні. Головний лікар Євген Кучерук вдає, що нічого не знає про зв’язок бізнесмена з працівниками лікарні.

Більше про цю історію – у розслідуванні «Чорна скринька: чому пацієнти у Рівному платять за операції». 

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.